Уповноважена особа з протидії булінгу в закладі - заступник директора з виховної роботи Говоруха Тетяна Миколаївна

Що таке булінг? Булінг – це ситуація, яка може статися з кожною дитиною

Булінг або мобінг– це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або колективу щодо іншої. Це – цькування, постійний фізичний і психологічний тиск. Таке явище поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою.

Причини можуть бути різні – від фінансового становища сім’ї, атмосфери вдома до інакомислення дитини.

Ознаки того, що дитину цькують у школі

· Відмова йти до школи з різних причин – «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…».

· Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

· Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

· Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

· Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

На що звернути увагу батькам

Зазвичай, діти тримають образи в собі, не показують свій страх чи біль. Тому батькам варто звернути увагу на деякі факти:

Іграшки– якщо ви помітили, що дитина приносить зі школи поламані іграшки – поговоріть із нею. Потрібно встановити причину – чи це була випадковість під час гри, чи хтось зламав їх навмисно.

Рюкзак– рюкзак порваний, брудний чи взагалі зі сміттям всередині – це вже тривожний «дзвіночок» для батьків. Така поведінка однолітків дитини є проявом агресії та спробою приниження.

Соціальні мережі– зараз майже кожна дитина має телефон із доступом в Інтернет, тому булінг набув нової форми – кібербулінг. Звичайно, влазити в особистий простір дитини не варто, але слідкувати за її сторінками можна.

Зошити та підручники– підлітки люблять робити «западлянки» – обмалювати зошит чи вирвати декілька цінних сторінок, але не кожна дитина може себе відстояти.

Зовнішність– жуйку з одягу вивести можна, а з волосся – лише якщо обстригти пасмо. Кривдники це знають, тому й намагаються «вдарити» по самооцінці.

Одяг–«ненароком» вилитий на білу блузку сік чи обмазаний крейдою піджак – це не дитячі жарти, а прояв агресії.

Відео у соцмережах– якщо ви випадково натрапили на відео, де над вашою дитиною знущаються, не сваріть її. Вона у цьому не винна, і нараз потребує вашої підтримки та прояву захисту.

Синці та подряпини– батьки, які піклуються про свою дитину, не зможуть цього пропустити. Поспілкуйтеся з дитиною, а також із класним керівником.

Поради дітям

Якщо дитина піддається образам, зазнає цькування з боку однолітків, інших дітей, дорослих, є свідком подібної поведінки стосовно інших, то їй будуть корисними наступні поради:

1. Не замовчуй проблему і не бійся звертатися по допомогу до дорослих (батьків, учителів, державних органів та служби у справах дітей).

2. Якщо потрібна термінова допомога, звертайся на гарячу лінію 116-111 або 116-123.

3. Якщо ти хочеш порадитися з юристом, телефонуй на всеукраїнську гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово, безкоштовно).

Поради батькам

Звертайте увагу на поведінку та настрій дітей. Можливо, ваша підтримка – це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі) звертайтесь:

· або до поліції з фіксацією побоїв;

· або до директора школи (письмово).

Не намагайтеся самі з’ясувати стосунки з кривдником. На емоціях ви можете завдати серйозної шкоди іншим дітям, до того ж згідно із законом, відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки, тож адресуйте усі свої скарги тільки дорослим людям. Інакше, ви можете наразитися на зустрічну заяву до поліції та замість мирного врегулювання ситуації отримати скандал, який іще більше нашкодить дитині. Наполягайте на зустрічі з іншими учасниками конфлікту за участю третьої сторони (психолога, класного керівника, директора, соціального педагога).

Був випадок, коли після численних звернень до класного керівника зневірена матуся звернулася до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Їй допомогли написати звернення і порадили, як правильно його направити директорові школи. Після цього директор відповів: «Чого ж ви раніше не звертались?». Отже, окремі педагоги вчасно не звертають належної уваги на проблеми дітей, не вживають попереджувальних заходів, не надають значення проблемі.

Якщо вплинути словесно на вчителів не виходить, звертайтесь до адміністрації школи. Тільки ви, як батьки, можете акцентувати та наполягати, щоб до подолання булінгу стосовно вашої дитини долучилися фахівці школи. Тільки спільними зусиллями можна подолати це ганебне явище.

Відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі

До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки. Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Отже, передбачено наступну відповідальність:

· Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство) – штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт – 5-10 діб, повторно – збільшений штраф, виправні роботи – 1-2 міс., адмінарешт – 10-15 діб (ст. 51 КупАП).

· Дрібне хуліганство(нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) – штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КупАП).

Із 16 років, а в окремих випадках із 14-ти, настає кримінальна відповідальність за:

Побої і мордування– умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, – штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи – до 1 року, групове – обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 ККУ).

Погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози – арешт на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

Хуліганство,тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – штраф, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до 5 років. Групове хуліганство – обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 4 років (стаття 296 ККУ).

Умисне тяжке тілесне ушкодження– позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.121 ККУ).

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження– виправні роботи до 2 років, обмеження волі (позбавлення волі) – до 3 років (ст. 122 ККУ).

Умисне легке тілесне ушкодження– штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов’язково звертатися до поліції (номер телефона 102). Після того, як дитину визнають потерпілою, звертайтесь або до обраного адвоката, або до Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для призначення адвоката, гарантованого державою (вул.Качалова, 2).

Якщо ваша дитина стала кривдником і стосовно неї відкрито кримінальну справу, то їй також може бути призначено адвоката за рахунок держави (про це слід заявити слідчому або звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Дніпропетровській області).

Поради педагогам

Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім – загальношкільні. Вони мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими та несуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Якщо конфлікт вже стався

Дотримання принципів медіації допоможе запобігти ескалації конфлікту та вирішити його у мирному руслі.

Пам’ятайте:

– не слід залучати до інциденту між 2-3 дітьми інших дітей;

– не слід листуватися з батьками в соцмережах і особливо в спільних чатах, тим самим привертаючи увагу інших батьків;

– варто уникати ситуацій прилюдного покарання та засудження кривдників при класі.

Принципи медіації:

– конфіденційність шляхом спілкування виключно із залученими сторонами;

– збереження гідності шляхом мирного повернення учасника конфлікту в колектив;

– відповідальність усіх сторін за прийняте рішення;

– добровільність,

– дотримання прав людини;

– безоціночність особистості та вчинку;

– нейтральність медіатора (медіатор не стає на сторону жодного з учасників конфлікту).

Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста, а в разі потреби – представляти інтереси в суді. Усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави. За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутися до центрів/бюро безоплатної правової допомоги.

Телефон всеукраїнської гарячої лінії 0-800-213-103 (цілодобово, безкоштовно).

Кiлькiсть переглядiв: 118

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.