Люблю чернігівську дорогу – Весною, влітку, восени.

Люблю чернігівську дорогу –
Весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
Високі в сонці ясени.

Так писала про одну з найчарівніших доріг України поетеса Ліна Костенко. Саме нею, на відстань 240 км, зі своїми класними керівниками Надточій С.М., Балюк В.Є., Бороденко Н.М. вирушили юні мандрівники 5-Б, 6-Б і 7-Б класів.

Оперезаний красунею-Десною, прикрашений зеленню парків, Чернігів радо зустрів глухівчан.

Чернігів - одне з найдавніших міст України, місто-музей, місто-пам’ятник. У жодному місті України не збереглося стільки пам’яток домонгольської епохи. Серед них – курган Чорна Могила, Спаський та Борисоглібський собори, П’ятницька та Єлецька церкви, Болдіни гори, Антонієві печери. З нетерпінням учні очікували побачити таємничого привида, який давно дивує гостей міста.

Після відвідування історичних пам’яток на школярів чекали розваги в розважальному парку парку «Дитяча планета» і кафе «МакДоналдс». І на останок учні побували в зоопарку м.Мена. Діти мали змогу не тільки зблизька роздивитися тварин, а деяких навіть погладити і покормити.

Незабутніми залишаться враження в пам’яті учнів від легендарного Чернігова.

Анастасія Дем’яненко, учениця 7-Б класу

Кiлькiсть переглядiв: 326

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.