День кадета 2015


Галереї "День кадета 2015"


У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилитися, - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, - це доброта.(В.Гюго)

Сьогодні в ЗОШ №6 працює дуже багато волонтерських загонів ( з учнів 5 - 11 класів), до роботи в яких залучено велика кількість учнів. Волонтерський рух є невід'ємною складовою учнівського самоврядування.

Ми - учні 8- В класу ЗОШ №6 допомагаємо ветерану Великої Вітчизняної війни Бондару Івану Федоровичу, який проживає на вулиці Ковпака, у будинку під номером 7, квартирі 7. Чоловік пройшов війну, має багато нагород, безліч медалей.

/Files/images/volonteri/22.jpg /Files/images/volonteri/11.jpg

У цьому році наш волонтерський загін «ПОКЛИК» організував акції «Ветеранське подвір'я», «Тобі, ветеране», «Квіти ветерану», «З добрим ранком ветеран» а також взяли участь у Всеукраїнській акції «Подарунок ветерану власними руками», під час якої виготовили сувеніри, листівки і вручили їх. Учні нашого загону часті гості у ветерана, постійно організовують операції «Турбота», під час яких допомагають у благоустрої садиби, вітають зі святами, а також у більшості випадків просто спілкуються з ним, де ветеран щедро діляться своїм складним життєвим досвідом, спогадами про ті нелегкі роки, а учні - своїми шкільними новинами, запрошують на шкільні свята.

У шкільній газеті «Спектр» учениця нашого класу Целікова Ярослава надрукувала статтю «Пишаюсь своїм земляком». Юну поетесу надихнули часті хвилини спілкування з цією героїчною, мужньою та відважною людиною в роки війни.

Це лише маленька часточка великої пошани учнів нашого класу тим, хто став на захист Вітчизни, тим, хто пройшов звитяжними фронтовими дорогами, тим, хто не дочекався коханих, тим, хто кував перемогу у тилу. Світлі діла та помисли будуть продовжуватися, пам'ять про величний подвиг передаватиметься із покоління в покоління.

Ми - у великому боргу перед цими мужніми людьми!

Допомога ветерану

У нашій школі постійно проводиться робота щодо залучення школярів до посильної допомоги людям похилого віку, ветеранам та учасникам Великої Вітчизняної війни. Волонтерський рух є невід’ємною складовою учнівського самоврядування.

Ми - учні 9 – Б класу ЗОШ №6 допомагаємо ветерану Великої Вітчизняної війни Коломіну Анатолію Олександровичу, який проживає на вулиці Ціолковського,у будинку під номером 7, квартирі 7. Чоловік пройшов війну, має багато нагород, безліч медалей.

/Files/images/volonteri/Аъьщршф.jpg

Учні нашого класу не просто відвідують літнього героя, а й надають йому посильну допомогу: ходять за продуктами до магазину, приносять необхідні пенсіонеру ліки. Він, у свою чергу, щедро ділиться своїм складним життєвим досвідом, особистим вражаючим бойовим шляхом, спогадами про ті нелегкі роки війни, а школярі − своїми шкільними новинами. У ході спілкування учні зібрали багато матеріалів на тему «Війна очима очевидців».

Така робота школярів тісно пов’язана з загальношкільними напрямками виховання: морально – етичним та національно – патріотичним, сприяє вихованню у дітей поваги до старшого покоління, людей, що відстоювали нашу землю та свободу.

У нас з першого класу діти вчать «золоте» правило етики - роби іншим так, як хочеш, щоб вони робили тобі. І не просто теоретично його вчать, а й застосовують на практиці. За кожним класом закріплені ветерани, які проживають на території мікрорайону. Ці заходи є дуже цінними для розвитку дітей, адже школярі отримують від процесу задоволення та одночасно приносять користь.

Отже, найголовніше для ветеранів – це увага та добре слово, дитяча усмішка та відчуття, що про них не забули, бо про них дбають і піклуються. А ми – діти, завжди будемо шанувати тих, хто відстоював свою землю ,свою свободу в боротьбі з фашистською агресією!

Зубков Григорій Афанасійович

Як багато сказано і написано про подвиги учасників Великої Вітчизняної війни. Але як мало ми знаємо про тих, хто живе поряд з нами.

/Files/images/volonteri/444.png

Ці люди подарували нам життя, і ми не можемо залишити їх без підтримки. Ми повинні подбати про них сьогодні, бо вони подбали про наше майбутнє. Проживши довге і складне життя, ветерани заслуговують на мир, спокій і радість у старості. Ми повинні зробити все для того, щоб захистити їх від усіляких нинішніх негараздів і проблем, подбати про їхню старість, щоб кожен із них почувався потрібним.

Наш клас також не стоїть осторонь. Ми піклуємося про Григорія Афанасійовича вже давно. Йому дев'яносто шість років. Григорій Афанасійович людина спокійна, доброзичлива, гостинна,завжди з посмішкою на вустах. Незважаючи на активну життєву позицію, без підтримки і допомоги йому не обійтись. Самотність не засмучує його, але трапляються випадки, коли потрібно сходити до магазину за продуктами, або просто прибратися в квартирі.

Кожен наш візит особливий. Щоразу Григорій Афанасійович розповідає нові захоплюючі історії про ті страшні часи, що довелося йому пережити. Він насправді велика людина. Його доля напрочуд незвичайна, а про життя можна написати цілу книгу. У розповідях він часто згадує своїх дітей, що також не полишають його в скрутні хвилини.

Наш клас з радістю відвідує ветерана. Він привітно зустрічає гостей, і завжди пригощає нас цукерками. Ми, у свою чергу, не забуваємо привітати його зі святами. Григорій Афанасійович відвертий і товариський, від нього цікаво почути розповідь про минулі, маловідомі факти з воєнних часів. Спілкуючись з ним, розумієш: наскільки сильна духом ця людина.

Нам необхідно завжди пам'ятати важливість минулих подій, що безперечно вплинули на подальший хід історії і закарбувалися в нашій пам'яті назавжди.

Кiлькiсть переглядiв: 234

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.